У глибинах сузір’я Тельця астрофізики виявили екстремальний феномен зоряного канібалізму: у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Astronomy, міжнародна команда вчених під керівництвом доктора Каріма Ель-Бадрі (Kareem El-Badry) з Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech) детально описала надкомпактну подвійну систему ZTF J0440+2325. У цій рідкісній гравітаційній зв’язці тьмяний червоний карлик безперервно перетягує та поглинає речовину свого супутника — коричневого карлика, здійснюючи повний оберт навколо спільного центра мас усього за 87 хвилин.
Порушення правил катаклізмічних систем: поглинання без вибухів
Зазвичай у тісних подвійних системах, де відбувається перетік маси, акретором виступає надщільний білий карлик чи нейтронна зоря. Речовина, що падає на їхню поверхню, розігрівається та детонує у вигляді спалахів нових зірок.
Проте в ZTF J0440 «хижаком» виступає звичайний червоний карлик масою всього 0,15 маси Сонця. Субзоряний коричневий карлик масою близько 45 Юпітерів наблизився настільки близько, що деформувався у витягнуту краплю та стабільно витікає через внутрішню точку Лагранжа L1 у ламінарному режимі без катастрофічних спалахів.
«Ми спостерігаємо дивовижну перехідну ланку між планетними системами та контактними зоряними парами. Речовина перетікає спокійно, буквально роздягаючи коричневий карлик до ядра шар за шаром».
Д-р Карім Ель-Бадрі (Kareem El-Badry), провідний астрофізик Caltech
Всього 87,4 хвилини. Відстань між зорями менша за 400 000 км — приблизно як від Землі до Місяця.
Коричневий карлик повністю заповнив порожнину Роша та безперервно скидає гази через точку Лагранжа L1.
Постійне випромінювання гравітаційних хвиль мілігерцового діапазону стягує зорі все ближче одна до одної.
Повне обдирання атмосфери компаньйона та перетворення його залишку на надщільну гелієву планету.

Калібрувальна ціль для космічного детектора LISA
Через надкороткий період обертання ZTF J0440 є потужним джерелом безперервних низькочастотних гравітаційних хвиль. Європейське космічне агентство (ESA) вже внесло систему до списку опорних орієнтирів для космічного інтерферометра LISA, запуск якого заплановано на середину 2030-х років.
Відео: чому червоні карлики переживуть усіх
У популярному огляді від Kurzgesagt показано дивовижну фізику та трильйонні терміни життя найчисельніших зірок космосу — червоних карликів:
Доля компаньйона: від зірки до планетарного ядра
За кількасот мільйонів років коричневий карлик втратить більшу частину маси. Коли вона опуститься нижче 10 Юпітерів, субзоряний компаньйон перетвориться на надщільну холодну екзопланету, що продовжить обертатися навколо свого «пожирача».

