Космічний апарат Вояджер-1 (Voyager 1), що перебуває в міжзоряному просторі на неймовірній відстані понад 24 мільярди кілометрів від Землі, зіткнувся з черговою загрозою для свого існування. Паливні трубки двигунів, що відповідають за орієнтацію зонда, виявилися критично засміченими. Щоб врятувати місію, інженери Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) провели надскладну віддалену операцію з перемикання на резервний набір двигунів. Цей маневр вимагав ювелірного розподілу залишків енергії, щоб не заморозити апарат у холодному космосі.
Анатомія проблеми: чому забиваються «артерії» зонда

Вояджер-1, запущений у 1977 році, використовує двигуни малої тяги для підтримки своєї орієнтації у просторі. Це життєво необхідно для того, щоб головна антена зонда завжди була спрямована точно на Землю, забезпечуючи зв’язок з Мережею далекого космічного зв’язку (Deep Space Network). Без зв’язку апарат перетвориться на марний шматок металу.
Паливом для двигунів служить гідразин. За десятиліття польоту гумова діафрагма всередині паливного бака почала поступово руйнуватися, виділяючи діоксид кремнію. Цей побічний продукт почав осідати в найтонших паливних трубках (капілярах), звужуючи їх внутрішній переріз. До 2024 року засмічення досягло критичного рівня: в деяких трубках прохід звузився з початкових 0.25 мм до катастрофічних 0.035 мм.
Енергетична криза на краю Сонячної системи
Здавалося б, рішення є очевидним — перемикнутися на інший набір двигунів (апарат має три гілки двигунів: дві для корекції траєкторії і одну для управління орієнтацією). Однак на 47-му році польоту Вояджер-1 страждає від гострої нестачі енергії. Радіоізотопні термоелектричні генератори (РІТЕГи) на основі розпаду плутонію-238 втрачають потужність з кожним роком.
«Усі рішення, які ми приймаємо сьогодні для Вояджера, вимагають ретельного аналізу та значних компромісів, яких не вимагалося ще кілька років тому»
Сюзанна Додд (Suzanne Dodd), керівниця проєкту Voyager у Лабораторії реактивного руху NASA
Щоб запустити резервні двигуни, їх необхідно було попередньо розігріти. Але вільної енергії для увімкнення нагрівачів на борту не залишилося. Увімкнення додаткових систем без вимкнення інших призвело б до перевантаження і аварійного відключення всього апарата.
Ювелірна операція в глибокому космосі
Після тривалого аналізу інженери NASA ухвалили ризиковане рішення: тимчасово відключити один із головних обігрівачів зонда на термін до однієї години, щоб вивільнити достатньо потужності для нагрівачів резервних двигунів. Це був величезний ризик, оскільки у крижаному міжзоряному просторі будь-яке відключення обігріву може призвести до незворотного замерзання та пошкодження тендітної електроніки.
Операція проводилася в кілька етапів:
- Серпень 2024: Оцінка ризиків та створення симуляцій на Землі.
- Вересень 2024: Відправка команди на відключення головного обігрівача і включення нагрівачів двигунів. Враховуючи відстань, сигнал йшов до Вояджера 22.5 години в один бік.
- Отримання підтвердження: Ще через 22.5 години інженери отримали телеметрію, яка підтвердила, що перемикання пройшло успішно і апарат не замерз.
Що це означає для майбутнього місії?
Успішне перемикання на менш засмічені двигуни корекції траєкторії (які тепер використовуватимуться для підтримки орієнтації) подарувало місії Вояджер-1 ще кілька років життя. Це неймовірне технічне досягнення доводить найвищу якість початкової інженерії 1970-х років та майстерність сучасних фахівців NASA.
Апарат продовжує передавати унікальні наукові дані з міжзоряного простору, куди не долітав ще жоден створений людиною об’єкт. Але енергоресурси невблаганно вичерпуються, і вченим доведеться приймати все важчі рішення, щоб утримати найвидатнішого дослідника в робочому стані.
К слову об экстремальных условиях в космосе: недавно мы рассказывали, як лавова екзопланета HD 3167 b зберігає газову оболонку всупереч законам фізики.
Джерела: Офіційний прес-реліз NASA JPL.


