Yandex Metrika
0

Нобелівська асамблея оголосила лауреатів премії з фізіології та медицини 2026 року: ними стали Карл Дейссерот, Петер Гегеманн та Георг Нагель за революційне відкриття світлочутливих іонних каналів та створення оптогенетики. Ця передова біотехнологія дозволила вченим із мілісекундною точністю вмикати та вимикати окремі нейрони живого мозку за допомогою сфокусованих спалахів синього світла, здійснивши фундаментальний прорив у розумінні мислення, пам’яті та лікуванні важких психоневрологічних захворювань.

Активація нейронних зв'язків світловим імпульсом в оптогенетичному експерименті
Оптогенетичний контроль: лазерний промінь вибірково активує модифікований нейрон з мілісекундною точністю. Ілюстрація: Stanford University / Deisseroth Lab

Від зелених водоростей до глибоких шарів кори головного мозку

Фундамент цього історичного відкриття заклали німецькі біофізики Петер Гегеманн та Георг Нагель. Досліджуючи одноклітинні зелені водорості Chlamydomonas reinhardtii, вони виявили білки каналородопсини (channelrhodopsins). У природі ці світлочутливі пори допомагають мікроорганізмам орієнтуватися у воді в пошуках сонячного світла. Проте вчені довели, що каналородопсин можна генетично вбудувати в мембрану клітини ссавця, перетворивши її на фотокерований вимикач.

Ключовий науковий принцип: Коли на модифікований нейрон потрапляє промінь світла з довжиною хвилі 470 нм (синій спектр), каналородопсин відкривається за частки мілісекунди. Іони натрію спрямовуються всередину клітини, викликаючи природний потенціал дії — імпульс збудження, що керує поведінкою.

Клінічні перспективи: Паркінсон, депресія та повернення зору

До появи оптогенетики нейробіологам доводилося покладатися на фармакологічні препарати або грубу електростимуляцію електродами, яка вражала мільйони сусідніх клітин одночасно. Карл Дейссерот зі Стенфордського університету об’єднав генетичну інженерію та оптоволоконну оптику, довівши, що точковий вплив на дофамінові шляхи здатний миттєво купірувати симптоми тремору при хворобі Паркінсона та пригнічувати осередки важкої депресії.

«Оптогенетика перетворила мозок із таємничої чорної скриньки на прозору мапу, де кожен ланцюг нейронів можна перевірити на причинно-наслідковий зв’язок із нашими діями та емоціями».

— Нобелівський комітет Каролінського інституту

Сьогодні клінічні випробування оптогенетичної терапії вже демонструють перші успіхи у відновленні зору пацієнтам із пігментним ретинітом, підтверджуючи статус цього методу як одного з найважливіших досягнень біології XXI століття. Детальніше про фундаментальне відкриття можна дізнатися в офіційній публікації наукової праці в Nature.

Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Стежте за нашими новинами:


Like it? Share with your friends!

✏️ Повідомити про помилку

Ви помітили помилку у наступному тексті: