На борту національної космічної станції «Тяньгун» китайські дослідники здійснили епохальний квантовий прорив: ними зареєстрована найнижча температура у Всесвіті серед усіх штучно створених станів матерії. Охолодивши атомний газ рубідію до неймовірних 9,7 пікокельвіна — менше десяти трильйонних часток градуса вище абсолютного нуля, — фізики отримали макроскопічний конденсат Бозе-Ейнштейна з безпрецедентним часом життя у невагомості.
Холодніше за реліктовий вакуум: як досягнуто найнижчу температуру у Всесвіті
У фундаментальній статті, оприлюдненій у провідному міжнародному виданні Science, спільна наукова група з Центру використання космічного простору Академії наук Китаю (CSU / CAS), Пекінського університету та Шанхайського інституту оптики і точної механіки (SIOM) описала процес отримання квантового газу при температурі 9,7 пікокельвіна (9,7 × 10⁻¹² Кельвіна).

Для наукового усвідомлення цього результату варто нагадати, що температура міжгалактичного вакууму, пронизаного реліктовим випромінюванням після Великого вибуху, становить близько 2,73 Кельвіна. Отже, створена в лабораторному модулі «Меньтянь» (Mengtian) хмара атомів виявилася у сотні мільярдів разів холоднішою за природне космічне довкілля, підійшовши впритул до абсолютного нуля термодинаміки (-273,15 °C).
Керівники наукового експерименту — професори Сяоцзі Чжоу (Xiaoji Zhou) та Сюйцзун Чень (Xuzong Chen) із Пекінського університету разом із Вейбяо Ченем (Weibiao Chen) із SIOM — зазначили, що їм вдалося у чотири рази перевершити попередній світовий рекорд у 38 пікокельвінів, встановлений у 2021 році фізиками Бременського університету в Німеччині під час експериментів у гравітаційній шахті.
Цей грандіозний успіх дає новий імпульс вивченню фундаментальної фізики: як доводять квантові гази та фізика надхолодної матерії, при наближенні до абсолютного нуля хвильові функції частинок зливаються, породжуючи фантастичні квантові суперстани.
Тріумф мікрогравітації: чому цей бар’єр недосяжний на Землі
Головною перешкодою для глибшого охолодження речовини на Землі завжди була гравітація. У наземних експериментальних камерах будь-яка хмара надхолодних атомів під власною вагою осідає на дно приладу. Щоб утримати атоми в підвішеному стані, фізики змушені застосовувати потужні магнітні або світлові пастки.
Проте інтенсивне силове стискання неминуче вносить паразитний тепловий шум і деформує квантовий стан речовини. Коли ж пастку вимикають, щоб спостерігати вільне розширення конденсату Бозе-Ейнштейна, земне тяжіння дає науковцям лише лічені мілісекунди вільного польоту до зіткнення зі стінками труби.
На орбітальній станції «Тяньгун», яка обертається навколо планети на висоті 400 кілометрів із мікрогравітацією кращою за 10⁻⁵ g, гравітаційне провисання відсутнє. Атоми ширяють у абсолютному спокої, що дозволяє послабити утримуючі поля практично до нуля без ризику втрати матеріалу.
Китайським науковцям вдалося утримувати та спостерігати ультрахолодний конденсат під час вільного адіабатичного розширення протягом рекордних семи секунд — результат, який на земних установках є принципово неможливим.

«Створення атомного конденсату при температурі нижче десяти пікокельвінів у невагомості відкриває нову епоху орбітальної прецизійної квантової фізики. Ми отримали доступ до явищ, які ніколи не вдасться відтворити в земних лабораторіях.»
Професор Сяоцзі Чжоу (Xiaoji Zhou), провідний автор дослідження, фізичний факультет Пекінського університету
Оптичні пастки та лазерне випаровування атомів рубідію-87
Основою експерименту став газ із приблизно 20 000 атомів лужного металу рубідію-87 (⁸⁷Rb). Устаткування було компактно інтегроване у спеціальну шафу фізики холодних атомів (Cold Atom Physics Rack) модуля «Меньтянь».
Початкове лазерне охолодження відбувалося в магнітооптичній пастці (MOT), де зустрічні лазерні промені, налаштовані на доплерівський резонанс, гальмували тепловий розбіг атомів до мікрокельвінового рівня.
Після цього дослідники перемкнули установку в режим повністю оптичної пастки (all-optical trap) на схрещених інфрачервоних променях і запустили процес випаровувального охолодження (evaporative cooling). Поступово зменшуючи глибину оптичного бар’єра, вони дали змогу найенергійнішим атомам вилетіти, залишивши в системі виключно найхолодніші частки.
На завершальній стадії було реалізовано контрольоване адіабатичне розширення. Завдяки надзвичайно плавному зниженню потужності утримуючого лазера кінетична енергія атомного ансамблю розсіялася практично до абсолютного спокою, зафіксувавши температуру на позначці 9,7 пікокельвіна.
9,7 пікокельвіна (9,7 × 10⁻¹² К) — менше однієї стомільярдної частки градуса вище абсолютного нуля.
Близько 20 000 атомів рубідію-87 у фізичній стійці лабораторного модуля «Меньтянь».
7 секунд безперервного квантового когерентного розширення в умовах мікрогравітації.
Тестування загальної теорії відносності, пошук темної матерії та реєстрація гравітаційних хвиль.
Квантовий мікроскоп космосу: пошук темної матерії та гравітаційних хвиль
Отримання квантової матерії пікокельвінового ступеня охолодження — це не просто черговий науковий рекорд, а створення надчутливого метрологічного інструменту для перевірки фундаментальних законів природи. За таких температур хвиля де Бройля кожного атома зростає настільки, що газ поводиться як єдина макроскопічна квантова хвиля з колосальною фазовою чутливістю.
Ці ультрахолодні хмари стануть серцем орбітальних атомних інтерферометрів нового покоління. Вони дозволять провести найсуворішу в історії науки перевірку Принципу еквівалентності Ейнштейна — фундаменту Загальної теорії відносності — з’ясувавши, чи однаково поводяться квантові стани в гравітаційному полі Землі.
Крім того, надхолодні атоми на орбіті здатні працювати як квантові антени для детектування наднизькочастотних гравітаційних хвиль від катастрофічних зіткнень надмасивних чорних дір, які лишаються невидимими для наземних лазерних інтерферометрів LIGO та Virgo.
У перспективі квантові сенсори на базі станції «Тяньгун» допоможуть вловити гіпотетичні частинки темної матерії (надлегкі аксіони) та ляжуть в основу космічних квантових годинників, точність яких перевершить одну секунду за 30 мільярдів років.
- Наукове відкриття оприлюднено в журналі Science.
- Новий рекорд становить 9,7 пікокельвіна, що в 4 рази перевершує земний рекорд (38 пК).
- В експерименті поєднано повністю оптичну пастку та випаровувальне охолодження.
- Конденсат Бозе-Ейнштейна зберігав квантову стабільність у вільному падінні протягом 7 секунд.



