Yandex Metrika
0

Лісові схили Буковини продовжують відкривати дивовижні матеріальні свідчення бурхливих військових та торговельних контактів античного світу на північних рубежах Римської держави. Справжньою археологічною сенсацією стала стародавня пряжка сарматського воїна в Україні віком близько 1800 років, виявлена місцевими мешканцями в урочищі Цецино поблизу Чернівців: витончений бронзовий виріб із насиченою виїмчастою емаллю трьох кольорів дає нове розуміння взаємодії кочових сарматів, фракійських племен та римських легіонів у II–III століттях нашої ери.

Несподівана знахідка в урочищі Цецино: деталі комплексу

Унікальний військовий комплекс було випадково знайдено місцевими жителями на схилах гори Цецино — відомого лісового заповідного урочища на околиці Чернівців. Розуміючи виняткове значення пам’ятки, шукачі передали знахідку доктору історичних наук Антонію Мойсею (Antonii Moisei) для фахового наукового опрацювання.

Стародавня пряжка з кольоровою емаллю урочище Цецино Україна сарматський воїн Римська Дакія
Мініатюрна бронзова пряжка з виїмчастою кольоровою емаллю, знайдена в урочищі Цецино поблизу Чернівців. Фото: Bukovinian State Medical University

Центром артефактного набору є квадратна поясна пряжка з мідного сплаву розміром 2,1 на 2,2 сантиметра. Лицьову площину виробу прикрашає виїмчаста емаль (champlevé), що збереглася у трьох автентичних кольорах: смарагдово-бірюзовому, теплому жовтому та глибокому синьому.

Разом із пряжкою в ґрунті було виявлено видовжену ремінну накладку та три круглі металеві бляшки, що формували парадний військовий ремінь. Професор Мойсей виконав наукову реконструкцію автентичного вигляду пояса, який вражає елегантністю та досконалістю античної форми, спорідненої з майстерністю античної римської металургії та виїмчастої емалі.

Гора Цецино (Цецин) здавна відігравала ключову стратегічну роль у контролі торговельних караванних шляхів уздовж долини річки Прут. Хоча в пізньому середньовіччі тут височіла молдавська сторожова фортеця, сучасні археологічні розкопки підтверджують безперервну присутність військових залог, починаючи від культури фракійського гальштату та доби римських провінційних контактів.

Металеві елементи пояса залягали у шарі щільного глинистого суглинку, що захистило бронзу від руйнівної корозії. Шляхетна темно-оливкова патина металу утворила ідеальне тло для виїмчастої емалі, підкреслюючи високу чистоту ливарного мідно-олов’яного сплаву.

Гора Цецино (Цецин) здавна відігравала ключову стратегічну роль у контролі торговельних караванних шляхів уздовж долини річки Прут. Хоча в пізньому середньовіччі тут височіла молдавська сторожова фортеця, сучасні археологічні розкопки підтверджують безперервну присутність військових залог, починаючи від культури фракійського гальштату та доби римських провінційних контактів.

Металеві елементи пояса залягали у шарі щільного глинистого суглинку, що захистило бронзу від руйнівної корозії. Шляхетна темно-оливкова патина металу утворила ідеальне тло для виїмчастої емалі, підкреслюючи високу чистоту ливарного мідно-олов’яного сплаву.

Римська Дакія та прикарпатський лімес: історичні реалії

Поява римського престижного виробу в буковинських лісах безпосередньо пов’язана з розгромом дакійського царства Децебала імператором Траяном у війнах 101–106 років н.е. Перетворення Дакії на імперську провінцію підсунуло кордони Риму впритул до Дністра та Карпат.

Римські військові табори та форти вздовж Пруту й Серету вели активний обмін із сусідніми племенами вільних даків, карпів та кочових сарматів, залучаючи кіннотників на службу в імператорські ауксилії (допоміжні підрозділи).

Знахідка з Цецино припадає на добу Маркоманських воєн Марка Аврелія та династії Северів — період запеклих прикордонних конфліктів, коли римська зброя та коштовності активно перетікали за лімес як платня за мир або військова здобич, що засвідчують паралельні дослідження, пов’язані з археологічними пошуками слідів стародавніх військових походів і торговельних шляхів.

Разючі візуальні паралелі цій знахідці відкривають барельєфи колони Траяна на форумі в Римі. На сценах XXXI та XXXVII колони зображено запеклі сутички римських легіонерів із сарматськими катафрактаріями племені роксоланів. Воїни та їхні бойові коні вкриті суцільним лускатим панциром, а на військових портупеях чітко вирізьблені квадратні пряжки та фігурні ремінні накладки.

Торговельні артерії з придунайських міст римської Дакії (таких як Апулум та Сармізегетуза) вели просто до карпатських перевалів. В обмін на вино, скляний посуд, бронзові світильники та ювелірну емаль сарматські хани постачали до імперії породистих коней, шкіру, мед та цінне зерно.

Разючі візуальні паралелі цій знахідці відкривають барельєфи колони Траяна на форумі в Римі. На сценах XXXI та XXXVII колони зображено запеклі сутички римських легіонерів із сарматськими катафрактаріями племені роксоланів. Воїни та їхні бойові коні вкриті суцільним лускатим панциром, а на військових портупеях чітко вирізьблені квадратні пряжки та фігурні ремінні накладки.

Торговельні артерії з придунайських міст римської Дакії (таких як Апулум та Сармізегетуза) вели просто до карпатських перевалів. В обмін на вино, скляний посуд, бронзові світильники та ювелірну емаль сарматські хани постачали до імперії породистих коней, шкіру, мед та цінне зерно.

Колона Траяна в Римі рельєфи воїни Дакійських воєн сарматські найманці та римські легіони
Рельєф колони Траяна в Римі: перемога над Дакією зміцнила римські контакти з кочовими сарматами на землях сучасної України. Фото: Wikimedia Commons / CC-BY-SA

«Стилістика декору, геометричний орнамент та техніка виїмчастої емалі на мідному сплаві безпомилково відносять виготовлення цього предмету до кінця II – початку III століття нашої ери. У цей період наш край перебував у зоні безпосереднього тяжіння римської провінції Дакія, а пояс із такою коштовною фурнітурою належав кінному сарматському воїну високого статусу — найманцю або військовому проводирю.»

Доктор історичних наук, професор Антоній Мойсей (Antonii Moisei), завідувач кафедри суспільних наук та українознавства БДМУ

Сармати на землях сучасної України: роль військового пояса

Основна версія дослідників вказує на те, що пояс належав вершнику із сарматського союзу племен (ймовірно, роксоланів чи язигів). Сармати славилися важкою кавалерією — катафрактами, озброєними довгими списами-контосами та мечами з кільцевим навершям.

У кочовій культурі пояс мав сакральне та статусне значення: він уособлював лицарську честь, особисту доблесть та належність до військової еліти. Володіння ременем із римською виїмчастою емаллю підкреслювало високий ранг ватажка.

Воїн міг отримати цей комплект трьома шляхами: як нагороду за службу в римській кінноті, як дипломатичний подарунок імперської адміністрації для підкупу вождів, або як трофей, знятий з переможеного суперника.

У сарматському суспільстві культ зброї та коня мав священний характер. Військовий пояс слугував священним атрибутом ініціації мужчини-воїна. Наявність імпортної римської емалевої пряжки свідчила про приналежність власника до верхівки кочового роду або про його видатні ратні подвиги у війнах на кордонах Римської держави.

У сарматському суспільстві культ зброї та коня мав священний характер. Військовий пояс слугував священним атрибутом ініціації мужчини-воїна. Наявність імпортної римської емалевої пряжки свідчила про приналежність власника до верхівки кочового роду або про його видатні ратні подвиги у війнах на кордонах Римської держави.

Урочище Цецино поблизу Чернівців

Стародавній комплекс знайдено в лісі Буковини та передано на дослідження професору БДМУ Антонію Мойсею.

Техніка виїмчастої емалі champlevé

Мініатюрна бронзова пряжка 2,1×2,2 см зберегла три насичені кольори: бірюзовий, жовтий та синій.

Військова еліта сарматів

Статусний парадний ремінь належав знатному кочовому вершнику, нагородженому за службу або хоробрість.

Епоха Римської Дакії (II–III ст.)

Свідоцтво тісних контактів карпатського порубіжжя з легіонами та гарнізонами Римської імперії.

Таємниця виїмчастої емалі: чому фарби сяють через 18 століть

Унікальність знахідки полягає у винятковій збереженості силікатних фарб. Технологія champlevé передбачала вирізання або відливання заглиблень у бронзі з подальшим заповненням скляним порошком, підфарбованим оксидами міді, заліза та кобальту.

Випалювання при температурі 700–800°C перетворювало порошок на суцільну склоподібну масу, яка хімічно сплавлялася з металом. Саме тому вологі карпатські ґрунти не змогли зруйнувати первісну яскравість мінералів за 1800 років перебування під землею.

Стійкість пігментів вражає сучасних ювелірів, підтверджуючи віртуозну майстерність античних ливарників та хіміків.

Емалеві майстерні римської Дакії та Паннонії славилися віртуозною рецептурою силікатних флюсів. Дослідження мікрошліфів споріднених виробів доводить, що майстри вміли регулювати температуру плавлення скла введенням оксидів свинцю, що запобігало деформації тонкої бронзової основи при випалі.

Емалеві майстерні римської Дакії та Паннонії славилися віртуозною рецептурою силікатних флюсів. Дослідження мікрошліфів споріднених виробів доводить, що майстри вміли регулювати температуру плавлення скла введенням оксидів свинцю, що запобігало деформації тонкої бронзової основи при випалі.

Хімічна стійкість давньоримської склоподібної пасти забезпечила збереження автентичної колористики навіть за умов тривалого впливу агресивних ґрунтових розчинів буковинського лісового масиву.

💡 Наукові параметри знахідки з урочища Цецино
  • Датування: кінець II – перша половина III століття нашої ери.
  • Комплектність: бронзова пряжка (2,1×2,2 см), ремінне закінчення та три круглі бляшки.
  • Технологія: литво за восковою моделлю, виїмчаста склоподібна емаль, полірування.
  • Історична атрибуція: елітна військова фурнітура сарматського кіннотника часів римського лімесу.

Культурна цінність для історії Буковини та України

Пряжка з Цецино руйнує застарілі уявлення про провінційність прадавньої Буковини, засвідчуючи її роль як важливого перехрестя античних європейських цивілізацій.

Після завершення рентгенофлуоресцентного аналізу складу сплаву та мікроструктури емалі безцінний артефакт займе почесне місце у музейній скарбниці Чернівців.

Ця знахідка — яскравий доказ того, що українські землі були невіддільною ареною формування європейської античної історії.

Документальний фільм National Geographic: рельєфи колони Траяна та історія Дакійських воєн Риму. Відео: National Geographic
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Стежте за нашими новинами:


Like it? Share with your friends!

✏️ Повідомити про помилку

Ви помітили помилку у наступному тексті: