Yandex Metrika
0

У жовтні 2026 року європейський дослідницький зонд Hera Європейського космічного агентства (ESA) успішно досяг околиць подвійного навколоземного астероїда Дідим та його супутника Діморф. Через чотири роки після того, як американський зонд NASA DART цілеспрямовано врізався в Діморф на швидкості 22 500 км/год, апарат Hera розпочав детальне судово-космічне розслідування місця зіткнення, щоб перетворити кінетичний таран на надійну технологію планетарного захисту людства.

Завершення чотирирічного перельоту та гальмівний маневр

Після успішного старту в жовтні 2024 року космічний апарат Hera подолав сотні мільйонів кілометрів, здійснивши гравітаційний маневр біля Марса на початку 2025 року. У жовтні 2026 року зонд провів вирішальне 93-хвилинне вмикання маршових двигунів, зрівнявши швидкість з астероїдною парою та вийшовши на робочу орбіту навколо системи Дідим.

Головний об’єкт спостережень — супутник Діморф (Dimorphos) діаметром близько 160 метрів, що кружляє навколо головного астероїда Дідим (Didymos, 780 метрів). У вересні 2022 року таран DART скоротив орбітальний період супутника на 33 хвилини, продемонструвавши рекордний ефект віддачі викинутої речовини.

Кратер от удара зонда DART на поверхности астероида Диморф
Високодетальний знімок кратера на поверхні астероїда Діморф, отриманий науковими камерами зонда Hera. Фото: ESA / Vinegret

Кратер чи глобальна деформація уламкового каркаса?

Перші знімки оптичної системи Asteroid Framing Camera перевершили очікування астрофізиків. Виявилося, що замість класичної круглої воронки астероїд пережив глобальну зміну конфігурації.

Оскільки Діморф є пухкою купою уламків (rubble pile), пов’язаною мізерною гравітацією, потужний удар виштовхнув у космос цілу хмару кам’яних брил, а саме тіло зазнало розтягування вздовж екватора. Hera зафіксувала свіжі осипи та тектонічні розломи між окремими мегалітами.

Гальмівний маневр

93-хвилинний імпульс двигунів дозволив зонду успішно зрівнятися зі швидкістю астероїда.

Деформація форми

Удар DART спричинив глобальне витягування уламкової структури Діморфа.

Радарне просвічування

Кубсат Juventas створює першу в історії підповерхневу томографію астероїда.

Бета-фактор віддачі

Точний розрахунок реактивного ефекту викиду порід для захисту нашої планети.

Наносупутники Milani та Juventas: радарне просвічування надр

Особливість апарата Hera — використання двох супутників формату CubeSat: Milani та Juventas. Зонд Milani картографує мінеральний склад порід за допомогою спектрометра видимого та ближнього інфрачервоного діапазонів.

Супутник Juventas обладнаний першим у своєму класі низькочастотним підповерхневим радаром. Він проникає крізь уламки на глибину десятків метрів, створюючи томографію порожнеч. На фінальній стадії Juventas здійснить м’яку посадку на Діморф, зафіксувавши локальну мікрогравітацію.

«Місія DART довела, що людство здатне змінити орбіту небесного тіла. Але тільки тепер, завдяки Hera, ми отримаємо точні фізичні параметри: масу Діморфа, внутрішню структуру уламкової купи та геометрію викиду порід. Без цих даних технологію кінетичного захисту неможливо застосовувати надійно.»

Патрік Мішель (Patrick Michel), науковий керівник місії Hera (Observatoire de la Côte d’Azur)

Коефіцієнт передачі імпульсу та кінетичний захист Землі

Найважливіше наукове завдання — вимірювання коефіцієнта передачі імпульсу (бета-фактора). Якби астероїд був суцільним каменем, бета дорівнював би одиниці. Проте реактивний струмінь викинутого гравію спрацював як двигун, суттєво помноживши ефект удару.

Завдяки лазерному альтиметру та радіовимірюванням ефекту Доплера Hera визначить точну масу Діморфа з похибкою менше ніж 1%. Це дозволить створити достовірну фізичну модель відхилення небезпечних астероїдів.

Ключові досягнення європейської місії Hera:
  • Перше прецизійне гравіметричне визначення маси супутника астероїда Діморф.
  • Картографування кратера зіткнення DART з роздільною здатністю до кількох сантиметрів.
  • Перша м’яка посадка наносупутника Juventas на поверхню мікрогравітаційного тіла.
  • Завершення розробки першої повноцінної технології активного планетарного захисту Землі.

Міжнародне партнерство AIDA та безпека планети

Місія Hera є європейською фазою спільного проєкту AIDA (Asteroid Impact and Deflection Assessment), реалізованого ESA та NASA. Це перший в історії скоординований натурний експеримент людства з активного захисту планети від космічних загроз.

«Тепер ми знаємо, що астероїдна загроза — єдина природна катастрофа, якій людство здатне запобігти завчасно за допомогою науки», — зазначає менеджер місії Hera в ESA Ян Карнеллі (Ian Carnelli).

Відео: будова зонда Hera та його місія з планетарного захисту (ESA)

Фундаментальна планетологія та народження Сонячної системи

Крім безпекового виміру, Hera досліджує реліктову речовину віком 4,5 мільярда років. Пухкі астероїди є первинними будівельними блоками, з яких колись утворилися Земля та інші планети.

Вивчення густини та зчеплення зерен реголіту на Діморфі допоможе вченим зрозуміти ранні етапи акреції пилу в протопланетному диску молодого Сонця.

Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Стежте за нашими новинами:


Like it? Share with your friends!

✏️ Повідомити про помилку

Ви помітили помилку у наступному тексті: